Дисципліна: «Прикладна механіка»
|
Курс 2 |
Кафедра машин металургійного комплексу та прикладної механіки |
Обов’язковий х Вибірковий |
|
|
Загальна кількість годин: Кількість аудиторних годин: Лекції: Практичні: Лабораторні: Самостійна робота: |
108
64 32 32 - 44 |
Річний: 1 семестр 2 семестр х |
|
|
Годин на тиждень: Теорія Практика Лабораторні |
4 2 2 - |
Форма контролю: іспит |
|
Дисципліна „Прикладна механіка” відноситься до циклу дисциплін загально-технчної підготовки інженерів. Предмет дисциплини – теоретичні та практичні засади розрахунків, конструювання і надійної експлуатації виробів машинобудівної галузі, типових для металургійного виробництва.
Мета курсу – дати студенту знання, вмяння та навики, необхідні для подальшого вивчення спеціальних інженерних дисциплин, а також в наступній його діяльності на посадах інженера - технолога
Мета курсу – дати студенту знання, вміння та навики, необхідні для подальшого вивчення спеціальних інженерних дисциплін, а також в наступній його діяльності на посадах інженера-технолога, інженера-експлуатаційника безпосередньо в умовах виробництва.
Теми. Програмою передбачено чотирнадцять тем об’єднаних у три розділи:
Загальні положення побудови і дослідження механізмів і машин.
Основи міцності і технічної надійності елементів конструкцій і механі змів.
Вибір машинобудівних матеріалів та загальні положення розрахунків і конструювання механізмів та машин, знайомство з основами стандартизації.
Після вивчення цієї дисципліни студент повинен:
Знати:
- предмет і задачі курсу;
- сучасні тенденції розвитку машинобудування;
- основи побудови механізмів та машин;
- механічні властивості машинобудівних матеріалів;
- критерії працездатності елементів конструкцій і передач;
- напруго-деформаційний стан деталі і елементарного обсягу матеріалу;
- основи розрахунків на міцність і жорсткість;
- особливості проектування і конструювання виробів машинобудування;
- загальні принципи розрахунків з’єднань, механічних передач та деталей, що обслуговують обертальний рух;
- основи стандартизації виробів машинобудування.
Вміти:
- визначити показники фізико-механічних властивостей металів та їх небезпечні і допустимі напруження;
- визначити внутрішні силові фактори і напруження;
- провести пошук і аналіз розробок типових елементів конструкцій та агрегатів виробництва відповідно до заданих умов;
- скласти рівняння рівноваги сил, що діють у системах та устаткуванні;
- формулювати умови міцності та жорсткості;
- вести розрахунки типових елементів модельованих у вигляді стрижня;
- визначити кінематичні та силові параметри механічних передач та деталей, що обслуговують обертальний рух;
- підготувати вихідні дані для конструювання деталей і вузлів технологічного обладнання.
1. Г.Б. Іосилевич, С.Б. Строганов, Г.С. Маслов. Прикладная механика: Учебн. пособие для вузов – М.: Высш. шк., 1989. – 351 с.
2. Прикладная механика: Учебн. пособие для вузов /Под редакцией проф. К.И. Заблонского. – К.: Вища школа, 1984. – 280 с.
3. М.Н. Іванов. Детали машин. Учеб. для студентов высш. техн. учеб. заведений. – М.: Высш. шк., 1991. – 383 с.
Лектор: старший викладач Миколайчук Валентин Олександрович